15 листопада в рамках проведення тижня української мови та літератури «Від мови, явища космічного, до рідної, простої, звичної…» учнів училища чекала зустріч у бюро літературних новинок «Сучасні герої України».

Завідуюча бібліотеки Титова А.В. разом із Робертом Волинцем, Валентиною Сивіль, Вікторією Скупейко, Андрієм Ярчевським ознайомили присутніх із книгами, що висвітлюють події на Сході нашої держави.

Книга «Неоголошена війна. Невідомі факти і хроніки АТО» – це спроба розповісти про те, що зазвичай залишається за кадром телевізійних репортажів, нагадати не лише про війну, а й про тих, чиї імена ніколи не прозвучать в ефірі та не з’являться на сторінках газетної хроніки, – живих і загиблих воїнів неоголошеної війни, що не народилися героями, але стали ними… Це розповідь про звичайних і водночас надзвичайних людей, які свідомо чи ні потрапили у м’ясорубку історії.

Понад шістдесят інтерв’ю оборонців летовища і десятки ексклюзивних фото з місця подій, а ще коментарі військових та експертів з безпеки з України, Канади, США – усе це під обкладинкою книги «АД 242. Історія мужності і самопожертви». Книги непростої, але дуже важливої і правдивої книги.

Ця книга ніколи не приноситиме заспокоєння чи насолоди. Читати, слухати і дивитись на аеропорт – боляче.

Даунбас і Лугандон, сєпари й укропи – 2014 рік ввів до нашого вжитку цілу зливу емоційно забарвлених новотворів. Колишні Луганщина й Донеччина, підігріті і підтримані зацікавленими політичними силами, заговорили до світу ультиматумами, пострілами та «Голосом Новоросії». Про хаос, що виник у головах і серцях луганчан і дончан – роман Світлани Талан «Оголений нерв».

В «Оголеному нерві» є все, що, на щастя чи на жаль, є в житті: коханні і зрада, пристосуванство і щирість, вбивство і переродження душі. І, хоч як цинічно прозвучить, за це варто подякувати війні, адже саме під її крижаним подихом спадають маски і проявляється суть.

Автори книги «14 друзей хунты» – герої нашого часу. Їх думка важлива для десятків тисяч людей, а їх справи, громадянська позиція, і письменницький талант викликали величезну повагу і підтримку.

Вони билися на передовій, присвятили свої життя волонтерству, або стали бійцями інформаційної війни (а деякі змогли побувати у всіх іпостасях).

Для цієї антології кожен з авторів відібрав особливі тексти. Автобіографії? Скоріше, дзеркало останніх років. Слова, якими вони хочуть поділитися з вічністю.

У книзі описані бойові дії, побут на позиціях, людські відносини та сприйняття війни військовими та волонтерами. Це й патріотичні есе, й «любовні романи», й гумористичні усмішки.

Ця збірка, насправді, вийшла дуже сильною. Бо об’єднала людей, які віддали себе війні, пропустили війну через себе. Практично усі розповіді, зібрані в книзі, майже автобіографічні. Волонтери, бійці АТО, переселенці описували не просто почуте чи побачене, а пережите кожним з нас.

Ця збірка – намагання у довільній, не журналістській формі розповісти про пережите. Розповісти про війну, обережно відкриваючи ті її грані, які побачили вони, автори.

ФОТОЗВІТ