27 вересня 2017 року в бібліотеці ДПТНЗ «Білоцерківське вище професійне училище будівництва та сервісу» завідуючою бібліотекою Титовою А.В. та практичним психологом Вініченко І.І. з учнями 2 групи, що навчаються за професією «муляр; лицювальник-плиточник», був проведений бібліотечний урок-тренінг «Лихослів’я у нашому житті».

Урок розпочався з притчі «Про мисливця та ведмедя».

Жив колись дроворуб. Щоранку брав він мотузок та сокиру, йшов до лісу, нарубував в’язку дров, завдавав собі на плечі й ніс на базар.

Одного разу зрубав він велике сухе дерево й почав його колоти, як де взявся величезний ведмідь. Побачив його дроворуб, злякався. «Зараз він мене роздере»,– мовив безнадійно.

Та ведмідь не зачепив дроворуба, лише спитав:

– Слухай, чоловіче, я бачив з якою мукою валиш ти дерево, потім колеш його. Нащо це тобі?

– Я рубаю дрова, ношу на базар продавати, тим і живу.

– Коли так,– мовив ведмідь,– не турбуйся. Мені робити нічого, щодня наламуватиму тобі в’язку дров і залишатиму на дорозі. Ти приходь і забирай.

Наступного дня прийшов чоловік, а ведмідь справді приготував йому велику в’язку. Зрадів дроворуб, завдав дрова на плечі й поніс до міста.

Так минуло кілька днів.

Якось чоловік подумав, що слід би віддячити ведмедеві, й каже дружині:

– Доки повернуся, звари добрий обід, я прийду сьогодні зі своїм приятелем.

– Гаразд, – відказала жінка.

Прийшов чоловік до лісу, розшукав ведмедя й покликав до себе в гості. Той спочатку відмовлявся, але дроворуб таки ублагав його.

Розмовляючи, дійшли до хати. Вийшла назустріч жінка, дивиться, що її чоловік іде з великим страшним ведмедем, й аж руками сплеснула:

– Ой лишенько на мою голові – гукнула до чоловіка. Невже цей огидний ведмедисько і є твій приятель?

Почув ці слова ведмідь, образився й каже дроворубові:

– Візьми сокиру й удар мене по голові.

– Не ображайтеся, жінка нічого не знала про вас,– мовив чоловік, намагаючись заспокоїти гостя. Але той стояв на своєму.

– Удар мене сокирою по голові. А не вдариш, пороздираю вас обох і хату вашу розвалю.

«Якщо не вдарю його, цей упертий звір зробить усе, що сказав. Краще вже розчереплю йому голову. Ведмідь помре, й так ми його спекаємося»,– подумав дроворуб.

– Гаразд, – сказав він, узяв сокиру й з усієї сили вдарив ведмедя по тім’ю.

Хоч і думав дроворуб, що ведмідь неодмінно помре, та щоб забути про той випадок, деякий час ходив по дрова в інший ліс.

Ліс той був далеко, і він дуже стомлювався.

«Якщо ведмідь загинув, то чи не краще ходити по дрова на старе місце?» – подумав дроворуб і подався до найближчого лісу.

Та тільки-но зрубав дерево, як раптом підходить той самий ведмідь. Як не придивлявся чоловік йому до голови, так і не помітив сліду від рани.

– Що, приятелю,– сказав ведмідь,– дивишся, чи не лишилося сліду від твоєї сокири? Так, рана від сокири загоїлася, зате рана від лихих слів твоєї жінки назавжди лишиться в моєму серці.

Ведмідь казав правду. Тому дроворуб не промовив і слова, а взяв мотузок, сокиру й, похнюпившись, пішов із лісу. Він більше ніколи не приходив на те місце.

Потім учні, об’єднавшись у дві групи, виконували вправу «Вірш про лихослів’я», мета якої – дати відповідь на питання «Що ж таке лихі слова?». Разом з учнями цю вправу виконувала і майстер виробничого навчання Вініченко Н.А.

А далі присутні почули інформацію про види лихослів’я, про історію його виникнення, про покарання за нецензурну лайку. Основна увага під час бесіди була приділену впливу негативних слів на здоров’я людини. Велике враження на учнів справив перегляд відеофільму «Структура води, наші слова та думки».

На заключному етапі уроку тренінгові вправи «Комплімент» та «Дерево добра» провела психолог. Для того, щоб наповнити день позитивними емоція учні писали слова-компліменти один-одному та удобрили добрими словами «Дерево добра», щоб воно росло міцним та здоровим.

Урок Титова А.В. та Вініченко І.І. закінчили давньою біблейською мудрістю: «Коли тебе переслідують невдачі, наведи лад в своїй голові». Порядок в думках допоможе навести лад в словах, а добре слово допоможе бути нам здоровими. А здорові люди – це здоровий народ, квітуча країна.

Там, де ворожнеча, сійте мир.

Там, де образа, сійте прощення.

Там, де сумнів, сійте віру.

Там, де безнадійність, сійте надію.

Там, де смуток, сійте радість.

Там, де темрява, сійте світло.

ФОТОЗВІТ